Ювілей_ветерана Другої світової війни

2017-09-10

Осінь приходить в Огульці напередодні свята визволення від фашистської окупації. А в дім Михайла Андрійовича Голоса, ветерана, учасника бойових дій завітала ювілейна дата – 90-й День народження.

Голос Михайло Андрійович народився 10 вересня 1927 року в с. Заріччя Шкловського району Могилевської області в сім'ї шевця в Білорусії.

1944 року 17-річним хлопцем мобілізований і направлений на навчання в м.Козельськ Калузької області на сапера.

Проходив службу у складі саперного полку в Калузькій області, розміновували територію, будували мости.

Поки проходив військову підготовку, війна з Німеччиною закінчилася, почалася війна з Японією, куди й був направлений полк.

Маршем пройшли Монголію (проходили під пекучим сонцем по 70 км. в день).

Багато солдатів загинуло від хвороб, виснаження. Були випадки самогубства. Коли прийшли в Китай, Японія капітулювала, бо американці примусили, кинувши атомні бомби. Самураї повністю відступали, здавалися в полон. Бойових дій майже не було. У Китаї армія стояла до 1951 року, а потім повернулася в СРСР, залишивши всю бойову техніку.

Після демобілізації в 1951 році повернувся додому, працював начальником караулу в пожежній частині. Одружився на Кузьміній Зінаїді Олексіївні, яка на той час була робітницею на хлібозаводі в м. Шклові.

Михайло Андрійович був найстаршим сином у своїй багатодітній сім'ї, як і Зінаїда Олексіївна, молодші діти в роки війни були підлітками або й зовсім малими.

Двоюрідний брат Зінаїди Олексіївни, Кашкет Олексій у роки війни партизанив, отримав Золоту Зірку Героя, а мама Зінаїди Олексіївні Кузьміна Ксенія Герасимівна для партизанів пекла хліб.

Михайло Андрійович із служби повернувся з медаллю «Перемога над Японією», а потім були ювілейні медалі та ордени.

Службу закінчив у званні старшого сержанта. Повернувся з хронічними хворобами, отримав інвалідність II групи.

Маючи вже трьох дітей, молода сім'я переїхала жити в Україну, поселилася в с.Мірошниківка Валківського району. Влаштувалися на роботу в колгоспі. Дружина дояркою, чоловік на різних роботах. Вийшовши на пенсію, отримали посвідчення «Ветеран праці». Зараз проживає в Огульцях у доньки Світлани Михайлівни Колісник.

10 вересня 2017 року привітати його зібралася численна родина ветерана: дві доньки, 7 онуків, 14 правнуків.

Завітали на свято і заступник голови районної ради Яцина Ю.Д., сільський голова Веретельник А.О., голова ветеранської організації села Котляр Р.П., директор шкільного музею Янковська Н.Т. та керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Будюкова В.Г., яка у якості фотокореспондента зібрала цінні фото сімейного свята.

Багато теплих слів пролунало на адресу ювіляра. Зичимо ветерану здорового довголіття і родинного затишку!

Котляр Раїса Павлівна, учитель української мови та літератури Огульцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, голова ветеранської організації села Огульці