Сценарій презентації книг про Огульці

Презентація книг пр село Огульці 03.12.2013

Організатор : Янковська Н.Т., керівник історико-краєзнавчлого гуртка Огульцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів


Дата початку: 03.12


Дата завершення: 03.12


Час початку: 14:00


Час завершення: 16:00


Місце проведення заходу: Огульцівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківського району Харківської області


Опис :

Мета: ознайомити учнів з істориками, які вивчали далеке минуле Огульців та місцевими краєзнавцями, що пишуть історію Огульців сьогодні; розвивати інтерес до археології історії краєзнавства, природи рідного краю; виховувати патріотичні почуття археологів.

- Добрий день шановні гості краєзнавчого свята, що проходить як розширене заняття історико-краєзнавчого гуртка з теми «Видатні особистості рідного краю», а саме «Краєзнавці Огульців». На свято запрошені почесні громадяни села Огульці: Яцина Юрій Дмитрович, син Дмитра Мефодійовича Яцини – голова Валківської районної ради, почесні жителі села Огульці Столярова М.Т., Холодний О.С, а також Сумцова Т.П. - бібліотекар сільської бібліотеки, родина Яцини Дмитра Мефодійовича.

- На землях, де зараз розташоване наше село, життя вирувало багато століть до нашої ери.

- Про це свідчать матеріали археологічних розкопок та районної історико-краєзнавчої конференції. В них зазначено, що головне місто меланхленських царів – столиця знаходилась поблизу села Огульці на древньому Городищі. Населяли його меланхлени – люди в чорних плащах, які займалися скотарством, бронзоливарним виробництвом, мисливством та промислами. 25 століть тому клімат в нашому регіоні був набагато суворішим, а зими – голоднішими і сніжнішими, тому взимку населення їздило не на конях, а на оленях.

- Городище Кукулевського - найбільше скіфське городище в басейні Сіверського Дінця в 6-3 ст. до н.е. відкрив Вадим Пассек в 1838році. В 1950-52рр. розкопки вів Б. Шрамко, в 1953-54рр. – П.Ліберов.

В різні часи його досліджували В.Пассек (1838р.), Ф.Гумілевський, Філарет (1852-58рр.), М.Фукс (1930р.), Шрамко (1951-52рр.), П. Ліберов (1953-54рр.), Багалій, Альбовський.

- У 1953р. Б.А. Шрамко виявив «Шовкове селище», яке належить до скіфської епохи (6 – поч. 5 ст.до н. е.), що розташоване на підвищенні урвища Дирківське. В 1957-58рр. під час роботи експедиції було знайдено кам’яні, кістяні, керамічні та металеві вироби.

- Історію, побут, традиції рідного краю, в тому числі й села, вивчали і місцеві краєзнавці:

- Дейнека Улита Демидівна - автор спогадів «Згадки про минуле», які були присвячені 100-й річниці від її дня народження та видані в 2012 році донькою Столяровою Майєю Тимофіївною;

- Кириченко Олександр Сергійович – директор краєзнавчого музею у нашому селі (на жаль, в минулому) та директор Ялтинського філіалу музею Лесі Українки;

- Лисенко Іван Максимович – музикознавець, джерелознавець, публіцист, член спілок журналістів та письменників України.

- В ці дні наш район святкує 90-річчя свого утворення доречною є саме сьогодні презентація книжок про рідний край.

- В 2013 році побачив світ вже 4 том «Валківської енциклопедії» Івана Лисенка, в якому автор продовжує висвітлювати не лише біографічні матеріали про відомих людей Валківщини, але й подає численні матеріали про творчі організації, підприємства, цікаві факти з історії літератури та мистецтва, а також подає відомості про репресованих наших земляків за радянської системи, які були реабілітовані і набули громадянства. Четвертим томом закінчилась піввікова робота автора - Івана Максимовича Лисенка над цим унікальним енциклопедичним виданням. З’явилося в енциклопедії і чимало статей, в яких висвітлено маловідомі або зовсім незнані події з історії Валківщини, а також забуті імена.

- Наприклад, цікаві статті про картини: «Огульці» та «Огульцівський дуб» українського художника Івана Бондаренка. «Огульці зимою» українського художника Васильківського, яка написана на початку 20 століття під час перебування художника в селі і знаходиться в Харківському художньому музеї.

- Автор висловлює подяку тим землякам-патріотам, які допомагали йому своїми матеріалами. Серед них і Столярова Майя Тимофіївна.

- Звання «Почесний житель села Огульці» було присвоєно трьом його мешканцям: в 1996 році – Столяровій Майї Тимофіївні, а в 2012 – Яцині Дмитру Мефодійовичу та Холодному Олександру Степановичу.

- І склалася гарна традиція – всі вони, окрім того, що патріоти нашого села, причетні до написання новітньої історії села Огульці.

- «Дорогі мої друзі, дорогі мої читачі, земляки, діти! Любіть свою квітучу землю, любіть людей, любіть свою вулицю, своє рідне село, район, область, Україну, будьте справжніми патріотами свого села, своєї держави, адже наша держава – це я і ти, це всі ми, це наші спільні справи і відповідальність перед майбутнім». Таке звернення в книзі «Життя і справи, пов’язані з громадою» залишив огульчанам її автор Яцина Дмитро Мефодійович. На жаль, про свої спогади, про задуми, про історію написання книги з вуст самого Дмитра Мефодійовича ми не зможемо почути. Тому просимо розказати про книжку його сина Яцину Юрія Дмитровича.

Виступ Яцини Ю.Д.

- Шановний Юрій Дмитрович! Ми вдячні Вам за щиру, цікаву розповідь, з якої видно, наскільки міцний у Вас родинний зв’язок і велика любов до рідного села Огульці.

- На питання «Чому я займаюсь історією села Огульці?» Майя Тимофіївна Столярова говорить: «Я хочу служити людям, допомагати школярам пізнавати свій край, вивчати далеке минуле, а також і недалеке. Творити свою історію для майбутніх поколінь».

- Її слова не розходяться з ділом:

1. В «Сільських новинах» були надруковані статті Майї Тимофіївни – «Церква – одвічний душі оберіг» та «Якого ми роду?»

2. Майя Тимофіївна зібрала і записала спогади односельчан «Моя війна», де кожна людина розповіла, що для неї особисто означає війна.

3. В шкільному музеї знаходиться подарований нею макет Огульцівської церкви Покрови Пресвятої Богородиці, зруйнованої в радянські часи.

4. Майя Тимофіївна зібрала приказки, які живуть і нині в Огульцях, та якими користуються огульчани.

5. Переписала «Ревизские сказки» Огульцівської Слободи, які можуть бути використані як матеріал для багатьох досліджень.

6. Майя Тимофіївна допомагала Івану Максимовичу Лисенку, збираючи матеріали для Валківської енциклопедії.

- Сьогодні ми вітаємо Майю Тимофіївну з презентацією її книги «Історія вулиць села», присвячену 70-й річниці визволення села Огульці від німецько-фашистських загарбників.

- Майя Тимофіївна, розкажіть, як виникла у вас ідея написати цю книгу, що найбільш дороге для Вас у цій книзі, чи є у Вас плани продовжити цю роботу.

Виступ Столярової М.Т.

- Низький Вам уклін і подяка від нас за Вашу клопітку, але таку необхідну працю краєзнавця, роботу в архівах і під час спілкування з односельчанами. Ви внесли нову хвилю в краєзнавство рідного села. Дивлячись на Вас, ми розуміємо, що означає бути справжнім патріотом рідного села.

- І хочеться побажати вам, шановна Майя Тимофіївна, здоров’я міцного, завзяття, оптимізму, бажання відкривати для нас, підростаючого покоління, нові сторінки нашої історії, однодумців, вдячних читачів і звичайно не старіть!

- Шановний Олександр Степанович, ми знаємо, що завдяки вам відновлено пам’ятник Певному Костянтину, ви неодноразово зустрічалися з нами і вам завжди є що розповісти своїм юним друзям.

- Олександр Степанович, а ви не думали про написання історії села Огульці на межі століть? Ми впевнені, що Вам є що розповісти про історію нашого села майбутнім поколінням.

Виступ Холодного О.С.

- Олександр Степанович! Ми вдячні Вам за теплу, щиру розповідь, за вашу легку вдачу і любов до рідного села.

- Бібліотека – це священне хранилище книг, які бережуть в собі знання з будь-якої галузі: виробництва, історії, мистецтва, культури, а бібліотекар – господар, який знає, що і де знайти. Тетяна Петрівна! Якими краєзнавчими книгами представлений розділ «Краєзнавство» у нашій сільській бібліотеці?

Виступ Сумцової Т.П., сільського бібліотекаря

- Ще жодного свята не було без пісні. Із танцем завзятим, звісно, вона серце і душу звеселяє.

Виступ 5 класу

Не кожне село може похвалитися стількома друкованими виданнями, частину з яких ми сьогодні презентували:

«Валківська енциклопедія», том 4 Лисенка І.М., «Історія вулиць села Огульці» Столярової М.Т., «Життя і справи, пов’язані з громадою» Яцини Д.М. та раніше виданими книгами: Збірник архівних документів і матеріалів «Огульці», «Згадки про минуле» Дейнеки У.Д.

Тож низький Вам уклін за те, що у вас є бажання відкривати невідомі сторінки нашої історії та передавати її майбутнім поколінням.

Висловлюємо Вам глибоку вдячність за талант краєзнавця, небайдужість до історії, побуту, культури, традицій слобожанського села Огульці, за патріотичне виховання підростаючого покоління.

І дозвольте вручити вам з цієї нагоди як символ визнання та необхідності вашої праці «Подяки»: Столяровій Майї Тимофіївні, Яцині Юрію Дмитровичу, Холодному Олександру Степановичу, а також поштою надіслати до Києва почесному жителю Валківського району Лисенку Івану Максимовичу.